Мої
дослідження концентруються
на оцінці
молекулярного
та генетичного
впливу
радіації на
місцевих та
лабораторних
гризунів.
Також менє
цікавить оцінка
генотоксичності
забрудненних
регіонів
використовуючи
хребетних.
Використання молекулярної
та популяціонної
генетики для
оцінки екологіченої
генотоксичності,
має наступні цілі: 1)
використання
і розуміння механізму
взаїмодії
між
забруднювачами
та екосистемою, 2) оцінка
та можливий контроль
чи
спостереження
за
ризиком, якій несє
в собі
забруднене
навколишнє
середовище, для
дикої природи,
та 3) оцінка, контроль
чи
спостереження
за
ризиком, якій несє
в собі
забруднене
навколишнє
середовище, для
людини. Інакше
кажучи, якщо регіон
забруднено,
підіймаються
наступні
питання:"Якій
є генетиний
ризик, що пов'язаний
з проживанням
чи працею в
цьому регіоні ?"та "Які
довгострокові
наслідки несє в собі
хронічнє
підлягання
такому рівню
радіації?".
Принципіальним
є запитання: "Як
можна
визначити генетичний
ефект до
початку
хвороби?" та
використовувати
молекулярну
генетику як інструмент
для
прогнозування,
за допомогою
якого ми зможемо
оцінити потенційний
ризик будь-якого
мутагенного
навколишнього
середовища чи
забрудненого
навколишнього
середовища, що
має вплив на
генетичні
характеристики
популяції.
Я
використовую
наступні молекулярні
інструменти:
мітохондріальна
ДНК, елементи
реплікації
ядерної ДНК та трансгенні
системи(Big
BlueŽ Mutagenesis Rodent Assay System). Я
такрж
використовую такі
стандартні
молекулярні
методи як ПЦР,
сіквенування
нукліотидів і клонування (основане
на фагах і плазмідах). Аналіз
включає в
себє
популяційну
генетику (унікальні
поліморфізмы,
генетична
різноманітність)
і мутаційний
аналіз (гетероплазма
мітохондріальної
ДНК, трансгени).
Мене також
цікавить
розробка технологій,
таких як аналіз
профайлінг експресій
і микроерей
аналіз (ДНК і мРНК) .
Унікально
цікавою є
місцевість, де ми
збіраємо
біологічні екземпляри -
приблизно
1.5км від ЧАС. Я
працюю з д.б.н.
Робертом
Бейкером, д.б.н.
Роном
Чессером та д.б.н.
Брендою
Роджерс. Проф.
Бейкер є спеціалистом
в області
систематики і биології
ссавців,
проф.Чессер - в
області
популяціонної
генетики і радіаційної
дозиметрії, Б.И.Роджерс
- в області
цитогенетики .
Декілька видів
гризунів
заселяють
забрудненний
регіон з дуже вісоким
рівнем
радіації.
Такі
радіоізотопи
як 137Цезій я 90Стронцій
переважають в
декількох районах,
що обмежує там
діяльність
людини.
Тварини і
рослини, які знаходяться в
цих районах,
мають внутрішній
вміст цих ізотопів.
Один з видів
гризунів, з
яким була
проведєна
значна
кількість експериментів,
прибрежна польовка (Clethrionomys
glareolus) має
найбільший рівень
радіоцезія. Прівнюючи
з тим, як люди
зазвичай
уявляють собі ядерну
пустелю,
радіоактивна
зона відчудження
жива та дінамічна.
Декілька видів
тварин иа
птахів, таких як:
лось (Alces
alces), сірий
вовк (Canus lupus),
кабан (Sus scrofa),
лебідь (Cygnus cygnus),
річная видра (Lutra canadensis),
лісиця (Vulpes
vulpes), єнот (Genus
species), чорна лелека (Ciconia
nigra) золотий
орел (Aquila chrysaetos)
і рибній орел (Haliaeetus sp.)
були знайдені в
межах зони відчудження, в
той час як ці види
дуже рідко
спостерігаються
в
районах, де
людьська діятельність
не обмежена і екологічне
середовище
використовується
перш за все для
сільськогосподарських
потреб.
Веб
сайти:
Texas
Tech University (Department
of Biological Sciences)
The
Institute of Environmental and Human Health
Texas
A&M University (Dr.
John W. Bickham's WWW site)
Environmental
Protection Agency
